ами"...
У Пекіні у січні 1995 року було введено обмеження на чисельність собак у
восьми центральних районах міста. При цьому податок, який було стягнуто з їхніх
власників, було підвищено до 5 тис. юанів (600 доларів) під час первинної
реєстрації.
За реєстрацію пса у поліції власнику собаки потрібно заплатити суму в
юанях, що дорівнює 1,2 тис. доларів, а також ще по 400 доларів на рік за
медичну перевірку. Крім того, столичні власники четвероногих друзів повинні
щорічно платити збір у розмірі 2 тис. юанів.
Влади спеціальної економічної зони Шаньтоу (Китай) обклали власників собак
величезною податтю, щоб звести нанівець число покусаних городян, яке неухильно
зростає.
Розрахунок простий - суми, які набагато перевищують річний прибуток
рядового собаколюба, поставлять його перед нелегким, але чітко визначеним
вибором. А отже, й собак, що можуть покусати у місті, стане набагато менше.
З 1994 р. і японським власникам собак довелося більше платити за право тримати
їх в себе вдома.
Уряд вирішив підвищити податок, який зобов'язані платити місцевим органам
влади усі власники собак. Незалежно від породи собаки її хазяїну доводиться
нині щорічно платити по 2.200 ієн (20 доларів) - на 100 ієн більше, аніж
раніше.
Один з гігантів японської пивоварної індустрії, компанія "Кірін",
була звинувачена в утаюванні від оподатковування 200 млн. йєн. На думку
Токійського районного податкового управління, саме цю суму було витрачено на
відкуп від рекетирів.
З "Кіріна" було стягнено штраф у 100 млн. ієн (це дорівнює 1 млн.
долларів).
Влітку 1996 р. влада портового міста Тяньцзінь ввела "податок на
гріх", відповідно до якого спільне проживання без свідоцтва про одруження
обходиться порушникам у 1000 юанів (120 долл.).
У жовтні 1996 р. внаслідок рейду податкової поліції Індії по магазинах та
фабриках 30 найбагатіших ювелірів Делі було виявлено 800 кг
"неврахованого" золота у вигляді злитків та виробів з нього.
Причина все та ж - несплата податків...
>
Прибирання сміття - справа досить дорога. Так, підраховано, що у Відені,
наприклад, збір, транспортування та переробка одного кілограма сміття
обходяться майже в три шилінги.
З цієї причини кожний австрієць платить так званий "сміттєвий
податок", розмір якого, однак, не фіксований. Введення цього податку
призвело до того, що скоротилася кількість сміття у містах, після чого податок
було значно зменшено.
В Австрії горнолижники зобов'язані під час кожного спуску з гори сплачувати
спеціальний "гіпсовий податок", що потім передається австрійським
клінікам.
За найскромнішими підрахунками, в Австрійських Альпах щорічно біля 150
тисячі лижників отримують травми, а на їх лікування витрачається приблизно один
мільярд шилінгів у рік.
Деякий година тому правляча партія Гвінеї ввела у своїй країні податок
"на мир", оцінивши для своїх мешканців рік без війни в суму, що
еквівалентна 700 бельгійським франкам. Цю суму щорічно сплачують усі громадяни
Гвінейської Республіки.
У Франції 10 відсотків населення володіють 53 відсотками національного багатства.
В руках тих само 10 відсотків знаходяться й дві третини від всього народного
надбання.
Найбагатішою людиною Франції вважається Ліліан Беттенкур - власниця "Л
Ореаль". Співвітчизники прозвали цю даму за її унікальну ділову хватку
"Білл Гейтс а ля франсез".
У списку найзаможніших людей Франції є й власник корпорації "Дассо
авіасьон" Серж Дассо. Незважаючи на те, що він зі своїми 7 млрд. доларів у
рейтингу знаходиться лише на третьому місці, темпи його зльоту в "табелі
про ранги" французького капіталу просто вражають.
Так, за один з минулих років йому вдалося потроїти свій капітал.
Щоб сховати свої прибутки від податкової служби, багато французів
влаштовуються на "ліву" роботу. Вже підраховано, що таким чином вони
щорічно одержують близько 270 млрд. франков, тобто до 4 % ВВП.
До цього засобу прибігають до 2 млн. французів.
Наприкінці лютого 1997р. в ПАР 22 тисяча приватних осіб і більш, ніж 560
компаній скористалися амністією за ухиляння від сплати податків і цілком
легально погасили свої борги державі, таким чином, уникнувши штрафних санкцій.
В Єгипті виконавиці танцю живота щорічно сплачують державі в якості
прибуткового податку 900 млн. єгипетських фунтів (264 млн. долл. США).
Це робить танцівниць п'ятим за значимістю джерелом поповнення казни держави
після Суецького каналу, туризму, експорту нафти та бавовни.
До речі, найбільшим платником податків Єгипту з числа фізичних осіб є саме
виконавиця танців животу Фіфі Абдо. Так, за період з 1993 по 1996 р. вона
сплатила прибутковий податок, що склав 4,5 млн. єгипетських фунтів (1,32 млн.
долл.).
Величезну частину прибутків Організації звільнення Палестини було отримано
завдяки податку, що збирався в арабських країнах - з кожного палестинця, який
там працював, знімалися 5 відсотків зарплати, що переводилися на рахунки ОЗП у
Швейцарії та Іспанії.
Тільки від цих поборів ОЗП збирала приблизно 50 млн. долл. на рік.
Сплата податків за кордоном іноді набуває комічного відтінку. Так, у
Франції один щасливий гравець на гральних автоматах через несвоєчасну сплату
податків зі своїх виграшів заборгував більше, ніж 3,7 млн. франків.
Під тиском податкових органів щасливий гравець в один з днів прибув у
податкове відомство на чолі колони з трьох броньованих вантажівок, які були
навантажені сумками з однофранковими монетами.
Але чиновники прийняли цей вантаж - 920 сумок загальною вагою в 22 тонни
(3.730.606 монет) - з посмішкою.
| 
